Вітаємо з початком нового навчального року !
За мить у школах лунає перший дзвінок
І галасливі ріки характерів, інтересів дітей і дорослих щодня наповнюватимуть шкільні класи і подвірʼя.
Наче два моря у Палестині з книжки Брюса Бертона «Людина, яку ніхто не знає». Одне - прісне, у ньому водиться риба, його береги вкриті зеленню. Це море наповнює ріка Йордан, яка збігає з гір іскристими потоками, немовби сміється в променях сонця. І люди будують свої житла поблизу нього, а птахи - свої гнізда; і всьому живому радісно, що це море існує.
А Йордан тече далі на південь, до іншого моря.
Тут - не сплесне жодна рибина, не шелесне жоден листок, не заспіває жодна пташка, не засміється дитина. Подорожні оминають його. Важке повітря нависає над його плесом - і ні людина, ні звір, ні птиця не питимуть з нього.
Що робить ці два сусідні моря такими разюче відмінними?
Не Йордан: він несе до обох морів однаково добру воду. Не земля - ні та, що на дні, ні та, що довкола них.
Відмінність ось у чому. Галилейське море приймає воду Йордану, але не затримує її. На кожну краплю, що вливається в нього, припадає крапля, що з нього випливає. У тому, щоб брати, і в тому, щоб давати, - рівновага.
Інше море - хитріше: воно ревно береже свій дохід. Його не спокусить жоден порив щедрості! Воно залишає собі кожну краплину.
Галилейське море віддає - і воно живе. Інше море не віддає нічого - і зветься Мертвим.
У світі є два типи людей - як ті два моря в Палестині.
Справді, кожен із нас - море. У перший день нового року освітянам, учням і їхнім батькам - усім причетним до освіти - хочеться побажати усвідомлення, що в цей складний час не може бути легко й просто. Багато чого не залежатиме особисто від нас. Але тільки ми вирішуємо, яким морем нам бути.
Сил, наснаги, терпіння, творчості, лету, легкості в новому навчальному році. І обов’язково - Перемоги й Миру
Нехай те, що даємо людям, дарує і нам розкіш оновлення, як Галилейське море.